Не навколо творців нового шуму — навколо творців нових цінностей обертається світ; він обертається непомітно.
Фр. Ніцше. “Так казав Заратустра”
Збірка «Віхи», видана незабаром після революційних подій 1905–1907 років, справила сильне враження на всю Росію й спричинила полеміку, що за запалом пристрастей перевершила обговорення найскандальніших художніх творів.
Сім видатних філософів і публіцистів, у т.ч. правознавець і економіст.
Сім статей.
І головне питання:
Що являє собою феномен російської інтелігенції?
Авторів звинувачували в тому, що вони кидають у російське суспільство отруйні насіння, а для когось книга стала справжнім святом; інші таврували збірку “потоком реакційного бруду”, а найпрозорливіші передбачали, що «Віхам» судиться закарбуватися в історії російського громадського життя.
І ось, через століття, виявляється: розмова, започаткована віхівцями, не вичерпалася й у тій чи іншій формі продовжується й донині.