Відьминські історії. Лови відьму!

Ще вчора я вважала, що найбільша неприємність у моєму житті вже сталася. Я застала нареченого в ліжку з найкращою подругою! Але я не збиралася витрачати час і сили на помсту й порожні з’ясування стосунків.

Замість цього я переїхала в будиночок, який дістала у спадок від покійної тітки. Тихе спокійне провінційне містечко, привітні сусіди…

До речі, про сусідів. Хто б міг подумати, що поруч зі мною живе славетний інквізитор — відомий мисливець на відступниць-відьом. А я, між іншим, теж відьма. Щоправда, закон я ніколи не порушувала. До пори до часу. Бо вже наступного дня після мого приїзду мені довелося поспішно тікати і від сусіда, і від представників відьомнагляду. А всі газети королівства вийшли з моїм знімком на першій шпальті й лаконічним закликом: «Лови відьму!»

Та про все — за порядком.