Мирослава й не знала, що їй приготувала доля. Вона не знала, як тяжко доведеться, якщо рідні всі відвернуться від неї. У темній пущі дівчині судилося пропасти, але доля не забрала Миру — не таке-от вивели на лобі, не те судениці при народженні, тож ліс Мирославу не вкрав. Та й спасіння виявилося не всім радість. Зла мачуха, як у дзеркалі, побачила Мирославу й задумала згубити падчерку. Хитра мачуха виявилася зла та підступна. Але чи зможе вона впоратися з дівчиною, коли лісова нечисть втрутитися вирішить, чи ж бідою на себе ж накличе?