Дебютний роман Гайто Газданова, який став справжньою удачею для молодого письменника! Портрет цілого покоління, переданий у спогадах російського емігранта про його дитинство й юність.
У двадцять шість років, коли спогади про суворі роки Громадянської війни ще були яскравими в пам’яті, а життя емігранта у Франції було влаштоване зовсім не так, Гайто Газданов написав роман «Вечір у Клэр», повертаючи до життя світ, що пішов, — його юність.
Миколаеві було шістнадцять, коли він став на бік білих у Громадянській війні й у підсумку був змушений тікати з країни. Після мандрівок він опиняється в Парижі, де знайомиться із чарівною француженкою Клэр, яку полюбив ще в 1917 році в дореволюційному Санкт-Петербурзі. Кожного вечора Коля навідується до Клэр, сподіваючись на взаємні почуття, і кожна розмова стає приводом для спогадів про дитинство, батька й матір, друзів, втрачену батьківщину та Громадянську війну.
«Нічні дороги», як і «Вечір у Клэр», значною мірою автобіографічний роман.
Російський емігрант, працюючи вночі шофером таксі, їздить нічними бульварами та найглухішими вуличками Парижа 30-х років, де «розстеляється вікова, безвихідна бідність». Одночасно свідок, учасник і оповідач, він малює складний і суперечливий образ вивороту міста, населеного занепалими дворянами, філософами-алкоголіками, божевільними й куртизанками.