«Боже мій! Які ж жахи діються в нашому містечку!» — похмуро сказала тітка Міла, не відриваючи погляду від свіжого номера «Вестей Поволжя».
«Ах, тетонько Мілачко, невже ви забули “Собаче серце” та професора Преображенського, який категорично не радив читати радянські газети за столом?» — відповіла я, прикидаючи, який шматок пирога мені найкраще вхопити.
Був чудовий сонячний недільний ранок. Я й моя тітка насолоджувалися скромним сніданком, який вона приготувала — лише пиріг із капустою та яйцями, пиріжки з рисом і рибою, з грибами і, звісно ж, фірмовий рулет тітки з маком. Тітка Міла просто без розуму від кулінарії, особливо всяких печених смаколиків. У цьому я впевнена: їй немає рівних ні в нашому місті на Волзі, ні в матінці-Росії загалом.