У пориві відчаю я погодилася вийти заміж за чоловіка, якого зовсім не знаю, — аби знайти свою другу половину. Між нами немає кохання, лише маленька надія на нього. Але коли я погоджувалася стати його дружиною, я не знала, що його серце вже зайняте іншою…
Він: Любов — це не те, що я можу тобі гарантовано пообіцяти! Можливо, з часом вона з’явиться, але зараз я можу пообіцяти повагу, стабільність і захист. Я не розкидаюся тим, чого не можу гарантувати напевно!
Вона: Він украв мій поцілунок! Я роками нікого не підпускала до себе близько. Не могла, не хотіла. Для мене було дуже важливо, щоб поцілунок був із тим, кого обрало моє серце — а він усе зіпсував.
У книзі — стосунки між дорослим, владним чоловіком і простою, наївною дівчиною, яка все ще вірить у кохання.
Дилогія. Друга частина: «Ти б вийшла заміж за мене ще раз?»