Рятуючи дівчину від хуліганів, Захар не планував закохуватися в неї. І відганяв від себе навіть найменшу думку про неї — як про свою.
Один погляд у його холодні очі позбавив Юльку спокою, і не минало жодного дня, щоб вона не згадувала про нього.
Знов і знов їх зіткнула доля, але лише від них залежить, чи оберуть вони один шлях, чи їхні дороги назавжди розійдуться.