В Італію не можна не закохатися. В Італію не можна не закохатися. Квіти кохання ростуть тут повсюди, розквітаючи під лагідним південним сонцем і наповнюючи повітря п’янкими ароматами пристрасті. Але на тих самих клумбах нерідко проростає пекуча кропива ревнощів, будяки обману, отруйний плющ зради, бур’ян помсти й ненависті з листям гострим, як лезо кинджала… Італійська література на межі XIX і XX століть вважалася однією з найпрогресивніших у Європі. Хіба не диво: серед письменників цієї збірки — два лауреати Нобелівської премії (Деледда і Піранделло) та четверо номінантів (Бракко, Негрі, Серао і Фогаццаро). Інші також анітрохи їм не поступаються — ні майстерністю закручувати сюжет, ні описом почуттів і переживань героїв, ні створенням особливого настрою, який зачаровує читачів уже з перших рядків.