«Точка тяжіння» — дебютний роман Олексія Полярінова, письменника й перекладача Д.Ф. Воллеса, спеціаліста з американського постмодернізму.
Це роман про актуальне — розвиток ІТ-технологій та непередбачувані наслідки цього, про сучасне мистецтво й протистояння людини та системи. Його герої виросли в 90-х.
Книга відкривається повістю, написаною від імені хлопчика Петра: перша дружба й симпатія, проблеми в школі, детективна історія з пошуками таємничого озера — як органічну частину оповіді вбудовуються чарівні казки його матері. Але далі вступають нові оповідачі — його брат Єгор, їхня зведена сестра Марина, друг Грек — кожен із яких має власну, відмінну точку зору на події.
У текст вриваються фрагменти рукописів і інтерв’ю. Історія стрімко перетворюється із сімейної саги на антиутопію з елементами кіберапанку. Експериментуючи з формою та структурою, створюючи роман у романі, в фіналі автор зводить усі лінії докупи, і мозаїчне полотно стає цілісною картиною.
Це видання доповнене передмовою автора.