«Та це взагалі не твоя дитина!» Відлуння цих слів, сказаних майже п’ятнадцять років тому, досі чітко звучить у пам’яті. І досі, попри роки, які минули, слова, випалені в пам’яті, не лишають її байдужою — біль ще живе. Нехай приглушений, застарілий, але все одно він ворушиться всередині, глибоко ранячи душу гострими шпильками...