— Піду в могилу — не прийду. І сама не допоможу!
— Ой, не зарікайся… Ірина — підполковник поліції, жінка, яка звикла покладатися лише на себе. Жорстка, безкомпромісна, з холодним поглядом і бездоганною репутацією. Вона не просить про допомогу. Ніколи.
Але він завжди поруч.
Станіслав — її підлеглий, її дратівливість, її головна помилка. Він ніколи не підкорявся її наказам і не збирається це робити.
Вони завжди воювали, але після однієї ночі все змінилося. Вона каже, що він їй не потрібен, та його присутність стала її залежністю. Він не збирався заходити так далеко, але тепер не може зупинитися. Вони воюють роками, але що більше ненависті — то гарячіші іскри між ними.
Що страшніше — піддатися почуттям чи визнати, що ти програв?