Роман Л. Бородіна «Трики, або Хроніка злоби днів»: художнє осмислення логіки історичних подій осені 1993-го. «Трики, або Хроніка злоби днів» (1998) — перший роман Л. Бородіна, у якому відбилася своєрідність філософських поглядів автора на історію та долю людини. Історична пам’ять (хроніка) і сучасність (злоба днів), співвідносячись у межах однієї синтаксичної конструкції назви, наповнюють і оповідь відчуттям трагічності, тривожним відчуттям повторюваності історії в її страшних, кривавих, важкоподоланних моментах.
Вираз «злоба днів» багатозначний у своєму тлумаченні. З одного боку, тут ідеться про «злободенність» проблем, які порушуються в романі, написаному по гарячих слідах у 1998 році. А з іншого — це поєднання слів може бути зрозуміле в метафізичному смислі відповідно до «мікроконцепції» Л. Бородіна про сталість «кількості зла на душу населення в одиницю часу».
У центрі аналізу роману — два аспекти: доля особистості та філософія історії. В образах трьох центральних персонажів автор зображує три типи людей, у яких не зрівноважено переважає раціональне начало (Крапівін) та інтуїтивне (Климов). У багатьох рисах автобіографічний образ Крутова подано в розвитку: на початку — раціоналіст-«сухар», який намагається підвести під усе теоретичну базу; наприкінці — людина, що сприймає світ і людей відкритою душею, здатною на великодушність і прощення.