Назаров насолоджувався тишею вечірнього спокою, милуючись знайомими йому просторами, що тяглися на багато в ерст. Він згадував, як земля, повна лісів, сіл і хуторів, омивана річками та струмками, постає перед ним як родюча страва. У самому центрі цієї землі стояла його стара, але найкраща в окрузі млинниця — символ стійкого й успішного життя, яке він створив. І в нього була впевненість, що його праці й майно перейдуть до надійних, умілих рук.