Третій акт

Оперний Зігфрид, викликаний неврастеніком Вагнером із Вальгали німецького міфу, з’явився юному Адольфу наче живий. Він був значно реальнішим для майбутнього фюрера, ніж будь-хто з людей, що оточували його…

Блондна істота вилізла з-під пера божевільного Ніцше. Сам філософ писав: «Я здогадуюсь, ви назвали б мого надлюдину — дияволом». Цей підфарбований блондин натягнув чорну фуражку й перетворився на есесівського надлюдину…

Мрачні тумани роздумів хворого на Шопенгауера про волю до смерті проникли в найтаємніші куточки недужої душі.

Фюрер — як ніхто інший — був породженням західної культури. Її кінцевим результатом. Від часів богоборчих титанів Ренесансу ця культура швидко відходила від християнства. І ось — дійшла. «Стареньку» зустрів молодий художник із Лінца. З по-справжньому австрійською ввічливістю він узяв її під руку…

Гітлеризм потребує духовної та культурологічної оцінки. Без неї неможливо відповісти на багато питань. Яка влада була дана Гітлеру? Чому він здійснив самогубний напад на СРСР? Чи міг він утекти після краху рейху? Чи є спадкоємці у «скаженного фюрера» і що чекати від них?

І нарешті: яка сила насправді розтрощила нацистів?