Штурмовик Володимир Сошніков кинув гранату у ворожий «укріп», але після вибуху прийшов до тями в окопі — поруч червоноармійці з трилінійками відбивають натиск незграбних сірих танків із чорними хрестами на броні.
Він воював у добровольчому батальйоні «Буря» і знав, що таке фронт: два роки на ЛБЗ, десятки захоплених укріплень і знищених солдатів противника. А тепер Сошніков — рядовий Червоної армії, без звичного «АК-12», без розвантаження з магазинами та без потужної артпідтримки. У руках лише старий «Наган», граната на довгій рукоятці й безжальна реальність найстрашнішого літа в історії країни.
Чи зможе досвід війни XXI століття змінити хід історії? Але насамперед йому потрібно просто вижити.