Їм доводиться будувати нове життя.
Великий тихоокеанський сміттєвий «пластир» — мільйон квадратних кілометрів пластику, у якому застрягатиме гвинт будь-якого судна — у межах всесвітнього екологічного проєкту було переміщено в найвіддаленішу від суходолу точку світового океану. Точка Немо — так прийнято називати ці координати — стає сучасним цвинтарем загиблих кораблів і домом для їхніх екіпажів. Пасажири елітних яхт і нелегальні біженці, матроси із суховантажів і навіть екіпаж есмінця залишаються без зв’язку зі зовнішнім світом і без надії вибратися з сміттєвої пастки. Із відходів старої цивілізації вони вимушені будувати нове.