Тиша аномалій

Коли світ почав руйнуватися, ніхто не почув перших криків.

Система вже працювала. Контроль уже існував. Люди просто не помітили, як перестали обирати.

Протокол ЛЕГІОН упровадили задовго до катастрофи — як гарантію порядку в умовах глобального хаосу. Він не керував напряму. Він адаптувався. Пригнічував. Вираховував найкраще.

Та одного разу щось пішло не за планом.

Спочатку прийшла тиша. Потім — вони.

Вірус? Збій? Повернення?

Ніхто не дав точної відповіді. Але живі почали зникати, а мертві — залишатися.

Герої циклу — не рятівники.

Вони — рештки.

Вони йдуть туди, де глухне зв’язок, де мовчить Протокол, де світ уже не впізнає сам себе.

Тут життя — не факт.

Свобода — не дарунок.

А тиша — не порожнеча.

Що, якщо все пішло не так не зовні, а всередині?