Тибетська Книга Мертвих

«Тибетська книга мертвих» — найпоширеніша на Заході назва тибетського буддійського тексту «Бардо Тхедол» (також «Бардо Тодо́л»; «Звільнення в бардо [через] слухання»). Вона містить докладний опис станів-етапів (бардо), через які, згідно з тибетською буддійською традицією, проходить свідомість людини, починаючи з процесу фізичної смерті й аж до моменту наступного втілення (перевтілення) в новій формі. Для кожного етапу наводяться спеціальні рекомендації. За переказом, книга була написана вчителем Падмасамбхави у VIII столітті й схована на пагорбах Гампо в Центральному Тибеті, а згодом знайдена в XIV столітті шукачем книжкових скарбів Карма Лінгпою.

Від перекладача й упорядника: «Книгу Мертвих, Бардо Тодол, Тибетську священну книгу читають, як у нас псалтир, над труною померлого протягом 40 днів від дня смерті, за винятком перших трьох днів...

Ця книга-наставляння в тому, як поводитися Померлому на Той Світ. З іншого боку, це наставляння нам, живим, як і до чого готуватися, поки ще при житті, щодо, на жаль, неминучого відходу звідси.

Ця книга про те, що буде з нами, коли ми помремо, і як слід приготуватися до того, що чекає на нас на Порозі й далі, аж поки (як стверджує книга) ми знову не вивалимося сюди, назад, в чергове безпам’ятне Існування...» (Євгеній Цвєтков)