Книга знаменитого режисера й актора Нікіти Михалкова — чудовий приклад яскравої автобіографічної прози. Тут приватне життя й творчість переплетені нерозривно. Розпочавши зі свого родоводу (серед предків автора — сподвижники Дмитра Донського й Єрмака, бояри Івана Грозного та Василь Суриков), Нікіта Михалков переходить до спогадів про матір, батька — автора гімну СРСР і нової Росії. За захопливою історією стосунків зі старшим братом, відомим кінорежисером, іде розповідь про своїх дітей — Аню, Надю, Степана, Артема.
Нові, інколи несподівані для читача грані в долі автора відкриває його довірлива оповідь про багато епізодів особистого життя. Про взаємне почуття та драматичний розрив із Анастасією Вертинською і про Любов на все життя до своєї дружини Тетяни. Про службу в армії на Тихому океані та Камчатці… І, звісно ж, про свої ролі та режисерські роботи.