— Ти не маєш бачити наречену до весілля.
— Моя наречена втекла, а ти всього лише заміна, — рубає словами навсібіч.
— Але весілля в нас буде справжнє, як і шлюбна ніч. Я розплачуюся за провину своєї сестри. Мене йому віддали, наче я річ. Він жорстокий, красивий, небезпечний. І я маю стати його покірною дружиною. Я цього не хочу! Ненавиджу його!
Але щоночі, коли він приходить у мою спальню й вчить мене бути покірною, я підкоряюся його волі…