Герой-охоронець Лучковський вірою й правдою служить головному «бісові», який вкинув країну в беззаконня та репресії. Не одразу й не все він розуміє, адже він теж дитя століття, теж сформувався в епоху сталінізму. Тим болісніше його прозріння, тим сильніше він відчуває сокровенний зміст «закону збереження провини», якому підвладні всі, хто жив у ті страшні часи: і кати, і жертви.
Поєднання ліній повісті нагадує читачеві головне: кров не знищує кров, а суспільне переоблаштування лише тоді приводить до бажаного результату, коли гарантує свободу кожній окремій особистості.