Таємний радник вождя

55 год. 20 хв.

Мова російська

Читець Володимир Сушков

Опис

Художній твір, “змішаний” на 80% із наявних історичних фактів і на 20% — із легенд та художніх домислів, що підкреслюють обізнаність героя книги про «істинні причини історичних подій». Твір розповідається від імені Лукашева Миколи Олексійовича, колишнього офіцера білогвардійської армії. Під час заслання Сталіна в царські часи цей офіцер добре поводився зі Сталіним, а після революції, коли їх звела Громадянська війна, Сталін зробив його своїм таємним радником.

Завдання Лукашева полягало в тому, щоб забезпечувати Сталіна незалежною й об’єктивною думкою щодо питань політики та війни, виїжджати на місця подій для збору інформації для достовірної доповіді тощо. І тут є певна суперечність із назвою книги. У тексті Лукашева не можна назвати вже таким «таємним радником». З ним радилися Власик і Поскребишев, пив коньяк Павло Бєлов, просили сформувати думку Сталіна Василевський і Шапошников. Він був присутній на всіх нарадах Політбюро й ДКО, його думки мали велику вагу.

Щоб гарантувати незалежність суджень і думок, Сталін не давав йому розпоряджень від будь-яких структур. У такий спосіб у Лукашева не було причин вести боротьбу за владу та повноваження. Лукашев (літературний герой, альтер-его В.Д. Успенського), як і свідчить логіка книги, обізнаний у всіх подіях і, отже, може давати їм оцінку.

Сам Успенський, до речі, наполягав на тому, що його герой існував насправді. Журналісти «Аргументи і факти» свого часу навіть намагалися підібрати таку людину. Одна з версій вказувала, що це був Микола Андрійович Ломов, який пройшов війну у статусі начальника одного з управлінь Генштабу. Але цей Н.А. Ломов народився у 1899 році і, зрозуміло, не міг за віком ані бути білогвардійським офіцером, ані геніальним тактиком у 1919 році, коли йому було лише 20 років.