Сибір — дивовижне місце. Самою природою її — безмежними просторами, девственими лісами, альпійськими луками, гірськими хребтами й зоною вічної мерзлоти — налаштовує будь-кого, хто сюди потрапляє, на неймовірні таємничі історії та пригоди. Здавалося б, давним-давно стихли битви за оволодіння Сибірським царством, канули в Лету козацькі походи Єрмака, завершилося будівництво російських міст-кріпостей — Тобольська, Тюмені, Красноярська та Хабаровська, але бажаючих випробувати долю в глухих таежних нетрях не меншає ось уже п’ять століть. Безвісти зниклі експедиції й літаки, геологи, що потрапляли в пастки, розставлені таежними духами, пошуки золотих скарбів — усе це досі хвилює уми авантюристів, які прагнуть пригод. А якщо додати сюди мікс місцевих міфів і легенд — про величезного ведмедя, сніжну людину, «слонів у щетині», тобто мамонтів, про людину, що літає, про золотого ідола та срібну гору — вийде ще захопливіша оповідь.