«У давні роки, давно-давно, у славетному місті Тегерані сталося ось таке. У палац великого візира в час, призначений для прийому скарг, з’явився селянин Абдурахман. Оскільки він прийшов із подарунком, сторожа пропустила Абдурахмана, а начальник варти навіть похвалив його:
— За кмітливість і за старання. Удвічі…»