Кайлу «виносили» — її пам’ять і особистість стерли як покарання за злочин, який вона більше не пам’ятає. Державна машина вчила її знову говорити й ходити, їй дали нове посвідчення особи та нову родину, наказали бути вдячною за те, що їй дали другий — нічим не заслужений — шанс. А він же — останній.
За Кайлoю встановлюють стеження. Від неї хочуть повної покори та участі у «грі» за чужими правилами.
Звикання до нового життя минає не без проблем — дівчинy час від часу охоплює страх. Хто ж вона насправді? Чому так багато невинних людей раптом наче зникає в повітрі, якщо процедурі «виносу» підлягають лише злочинці? Кайлу розриває між прагненням дізнатися більше та інстинктом самозбереження. Вона здогадується, що її втягнули в якусь небезпечну гру, і не хоче, щоб хтось помітив, як вона робить крок убік. Та кому вона може довіряти, якщо все довкола — чужаки?