Тяжко доводиться акторам невеликої трупи Котомцева, які не отримали ангажементу на зимовий сезон: їм доводиться мандрувати маленькими повітовими містечками й намагатися привернути публіку саме там, а не в столиці. Однак ця публіка, звісно ж, із куди більшим задоволенням дивитиметься не п’єси Островського (а купці ще й ображатимуться, що над ними сміються), а фокусників, клоунів і дресированих собак. Так і виходить, що актори сидять у боргах, наче в шовках, але все одно намагаються ставити вистави, сподіваючись отримати достатній збір. І ніби їхніх власних проблем було мало: за ними в’яжеться молодий купецький син, зачарований красою однієї з актрис. Як і завжди в Н. А. Лейкіна, читача чекають відточений стиль майстра-сатирика, сміх крізь сльози та безліч цікавезних побутових деталей і прикмет часу.