Наче підтверджуючи мої підозри, я перестала чути кроки. Той таємничий незнайомець зупинився, а за секунду відчинилися двері моєї темниці. Ого, тут, виявляється, є двері! А я думала, що в підвалі тримають… У кімнату крізь отвір дверей проник яскравий світ, змушуючи мене заплющити очі. Після кількох секунд я розплющила їх і подивилася в отвір. Роздивлятися було важко, але страх змушував робити все заради виживання й порятунку. Ще через кілька секунд очі звикли, і я побачила великий темний силует, який займав майже весь дверний проріз, а світло ніби огортало його з усіх боків.
Прямо святий, та його! Моє серце стукнуло востаннє й провалилося кудись у ділянку шлунка. Я зрозуміла, що мені кінець. Цей велетень був десь у три рази більший за того, що був на кораблі. І якщо цей тип теж намагається втілити свої плотські утіхи в життя через мене, то для мене це буде останній секс у моєму житті. Він же роздавить мене, як печиво!
Страх липкою рукою водив моєю спиною, роба намокла й прилипла, мурашки стрибали тілом, як блохи в пору травки. Силует «відлип» від прорізу й вийшов. Я навіть трохи розгубилася. Дивно, зазвичай буває інакше… Але на зміну цьому шафі прийшов інший силует — у чотири рази менший.
Фух, слава богу! Я ще поживу на білому світі!