Соть

Роман «Соть» (1929) — одне з перших творів радянської літератури про героїзм і творчий порив вільного народу, який піднімає індустрію країни, про пафос колективної праці.

У романі відтворено яскраві образи комуністів — Івана Увадьєва, ватажка й вихователя мас, що очолив на річці Соть будівництво великого целюлозного комбінату, його соратників — Давида Жеглова, Сузанни Ренне, інженера Сергія Потьомкіна.

Виховані революцією, ці люди несли нове життя, нові людські взаємини в північну лісову глухомань.

Роман «Соть», за словами А. М. Горького, «найвдаліше вторгнення справжнього мистецтва в справжню дійсність».