Сусіди по кімнаті

— Женю, тобі більше нічого мені не хочеться сказати? — Хочу. Наступного разу, коли захочеш потанцювати, не ображайся, якщо я тебе вимкну. — Чому? — Щоб спокійніше жилося… — пояснила вона одразу ж, почувши голос викладача, який потішив усіх невеликою самостійною роботою. — Потім поговоримо, як заспокоїшся, — тихо сказала вона, відсуваючись від мене. А я ж писала Насті повідомлення: «Як хочеш, але з тебе двадцять стопроцентних способів довести хлопця до білого жару». Відповідь прийшла негайно: «Хто жертва?» Я згадала вирази цього нахабника в мій бік і швидко настрочила: «Сусід по кімнаті…»