Білоокі приходять із лісу з іншого боку річки. Вони майже не відрізняються від людей, інколи заходять у село, стукають у домівки й сідають погрітися біля вогнища. Відмовити їм не можна. Вони можуть допомогти, а можуть нашкодити, але частіше мовчки спостерігають. Раз на кілька років, як плату за мирне сусідство, білоокі забирають у ліс дитину. Беруть лише «непотрібних»: у селі завжди знайдуться сироти, хворі, злидарі, зайві роти.
Так тривало багато років. Але смертні порушили договір із «сусідами».