Сонячний цирк

Роман Гюстава Кана «Сонячний цирк» (1899) — загублена перлина французького символізму. Златоволоса Лорелей з вірша Генріха Гейне втомилася сидіти на скелі, об яку розбивалися човни моряків, зачарованих нею, і вирушила підкорювати міста в образі зірки бродячого цирку. У романі тісно переплітаються мотиви середньовічних легенд і поезії символізму, а образи прекрасної дами та декадентської femme fatale зливаються воєдино в любовній пісні трубадура — богемного графа Франца.

Гюстав Кан (1859–1936) — французький поет-символіст, художній критик і літературознавець. Брав участь у колі, близькому до Малларме, і був відомий як керівник символістського журналу La Vogue (1896–1900). Роман «Сонячний цирк» уперше публікується російською мовою в перекладі Ольги Панайотті.