Спокуса з наслідками

— А може я вор? — висловився він із отруйною усмішкою. — Тільки відвернешся — і я винесу всю хату.

— Нічого страшного, — від довірливої усмішки блондинки нутрощі згорнулися в болючий вузол.

— Мені нема чого в тебе забрати, хіба що телевізор чи ноутбук. Але вони вже старі.

Ні, по-доброму з нею, мабуть, не вийде — треба трохи різкіше:

— Тоді я зірву з тебе одяг щойно зайдемо в квартиру, — все з тією ж гидкою усмішкою видав він.

— Я чоловік. В мені досі кипить адреналін після бійки, і його треба кудись виплеснути.

От зараз ця правильна до жаху малеча має злякатися й тікати від мене, блискаючи п’ятами.

Але що маємо, чорт забирай, у підсумку?!

— Ну тоді… — він помічає, як у неї червоніють щоки. Дівчинка набирається сміливості й договорює: — Чудово… У мене давно не було чоловіка…