Платон Громов, вирвавшись разом зі своєю дівчиною з смертельної пастки, чудово розуміє: щоб вижити, в нього є два шляхи — сховатися й не світитися або стати значно сильнішим, щоб вороги відступили від своїх підступних планів. Причому ні перший, ні другий варіант не гарантує успіху, але ховатися — набагато тоскніше. Тож, хоч як би йому не хотілося, доводиться переходити в вищу лігу й опановувати нові методи протистояння тим, хто сильніший за нього. Як кажуть: з вовками жити — по-вовчому вити. До того ж у хлопця з’являється можливість трохи відкрити завісу свого походження.