Роман побудовано як колаж снів, які нібито снилися Альбертові Ейнштейну в 1905 році. Сни здебільшого присвячені новим концепціям часу, що рояться в голові вченого. Кожна концепція приводить до свого уявного світу, описаного у творі. Так, у світі, де час рухається по колу, люди змушені знову і знову переживати свої успіхи й невдачі. В іншому світі є місце, де час не рухається; це місце популярне серед закоханих і батьків, які бояться втратити своїх дітей, коли ті виростуть. Ще в одному світі час — це соловей, якого можна впіймати простим ковпаком. І так далі.