Сміх і горе

Повість «Сміх і горе» смішно й трагічно змальовує «дивні несподіванки російського життя», які при уважному розгляді виявляються парадоксально близькими до нинішніх його «дивних несподіванок». Вона менш відома широкому читачеві, ніж «Лівша», «Леді Макбет Мценського повіту» чи «Тупейний художник». Вона — інша. Але в ній присутні основні риси художньої манери Лєскова: захопливість фабули, яскравість характерів, парадоксальна загостреність конфліктів, «оповідь», гостра увага до деталей і прикмет сучасної йому дійсності.