Переклад: Микола Олексійович Заболоцький
«Слово́ о по́лку́ І́гореві» (повна назва «Слово о поході Ігоревом, Ігоря, сина Святославова, внука Ольгова», давньорус. Слово о плъку Игоревѣ, Игоря сына Святъславля, внука Ольгова) — найвідоміша пам’ятка давньоруської літератури. У основі сюжету — невдалий похід 1185 року руських князів на половців, здійснений новгород-сіверським князем Ігорем Святославичем. Більшість дослідників датують «Слово» кінцем XII століття, незабаром після події, що описується (часто тим самим 1185 роком, рідше — через 1–2 роки пізніше).
Сповнене мотивів слов’янської народної поезії та язичницької міфології, за своїм художнім мовленням «Слово» різко вирізняється на тлі давньоруської літератури й стоїть у ряду найбільших досягнень європейського середньовічного епосу. У історії вивчення пам’ятника значний резонанс викликала версія про «Слово» як фальсифікацію кінця XVIII століття (скептична точка зору), нині загалом відкинута науковою спільнотою.