Скандальна спадщина
11 год. 21 хв.
— Жити з вами нестерпно! — злісно кинула я.
— Ви завжди можете піти, — сказав Дейн із ухмілкою. Він знущально закинув ноги на тільки що відполірований столик.
— Та ходили б ви… —
— Куди? — перебив він мене.
— Ну ж бо, сміливіше, пані Валері, до суду? То завдяки йому ми й опинилися разом, або, може, ви бажаєте у всьому зізнатися? Я скрипнула зубами від відчаю, а потім нанесла точний удар мокрою ганчіркою по білих штанах Дейна.
— Та що ви собі дозволяєте?! — він гаркнув, підскочивши на ноги.
— Ви завжди можете піти, — я так само їдко повторила.
— І не надiйтеся! — він рявкнув і зробив крок до мене; я відсахнулася й уперлася в стіну.
— Я зроблю ваше життя таким нестерпним, що ви визнаєте, Валері, — видихнув він мені в губи, — що зізнаєтеся у всьому.
— Ви завжди можете піти, — сказав Дейн із ухмілкою. Він знущально закинув ноги на тільки що відполірований столик.
— Та ходили б ви… —
— Куди? — перебив він мене.
— Ну ж бо, сміливіше, пані Валері, до суду? То завдяки йому ми й опинилися разом, або, може, ви бажаєте у всьому зізнатися? Я скрипнула зубами від відчаю, а потім нанесла точний удар мокрою ганчіркою по білих штанах Дейна.
— Та що ви собі дозволяєте?! — він гаркнув, підскочивши на ноги.
— Ви завжди можете піти, — я так само їдко повторила.
— І не надiйтеся! — він рявкнув і зробив крок до мене; я відсахнулася й уперлася в стіну.
— Я зроблю ваше життя таким нестерпним, що ви визнаєте, Валері, — видихнув він мені в губи, — що зізнаєтеся у всьому.
