Шелест. Фаворит

Я цього не хотів. І близько не думав. Навіть коли з’явилася можливість значно посилити свій атрофований дар, ставши в один ряд із сильними обдарованими. Жити повноцінним життям — для себе і для своїх близьких — ось і вся ціль.

Та, схоже, кому дають забагато, у того й у п’ятій точці починає свербіти. Та так, що аж у мозок віддає. А як іще пояснити, що мені раптом захотілося захопити Азов — нічого більше й нічого менше. Скармненько так. Ага. Думаєте слабо? А от я не думаю. Чого тут думати-то, трясти треба!