Шахразада

Не існує якоїсь єдиної редакції цих казок, і досі не знайдено жодного рукопису, жодного арабського видання, які б відповідали одне одному в основних деталях. Ймовірно, єдина частина, що лишається незмінною в усіх редакціях «Тисячі й однієї ночі» й на якій незмінно будується весь сюжет — це казка про царя Шахрияра та мудру дочку його візира на ім’я Шахразада (Шахерезада). Розгніваний зрадою дружини, Шахрияр наказав щоночі приводити йому нову наложницю, а зранку страчувати її. Однією з таких дівчат була Шахразада, яка задумала покласти край стратам. Вона взялася розповідати цареві казку й не закінчила її до ранку. Цар, бажаючи дізнатися, що буде далі, відстрочив страту Шахразади. Так повторювалося тисячу й одну ніч. Шахразада була помилувана і стала улюбленою дружиною царя.