«Казки Мамина-Сибіряка» — це не просто історії, а жива розмова з природою, де кожна тварина й птах має свій характер. «Алёнушкині казки», присвячені доньці, вчать дітей любити світ, спостерігати й вірити в добро.
Дмитро Наркісович Мамин-Сибіряк (1852–1912) — російський прозаїк і драматург, автор повістей, оповідань і казок для дітей.
У книжку ввійшли казки та оповідання, написані в різні роки життя письменника.
З дитячих років письменник гаряче полюбив рідну уральську природу і в своїх творах описував її красу та велич. Природа в його творах оживає й стає безпосередньою учасницею оповіді: «Сіра шийка», «Лісова казка», «Зелена війна», «Старий горобець».
Цикл «Алёнушкині казки» письменник присвятив своїй дочці Олені. У цих казках живуть і розмовляють звірі, птахи, риби, рослини, іграшки: Хоробрий Зайць, Комар Комарович, Їрш Єршович, Муха, іграшковий Ванька. Розповідаючи про веселі пригоди звірів та іграшок, автор учить дітей спостерігати за природою, за життям.
Особливе ставлення було у письменника до дітей. Книжку для них він називав «живою ниткою», яка виводить дитину з дитячої кімнати й поєднує її з широким світом життя.