— Ти її опоганив, ти її знеславив! — кричить батько. — То я заберу її собі, — спокійно каже монстр. Батько так не зробить, не віддасть, я в цьому впевнена… Але в наступну мить це чудовисько тягне мене в машину. Я завжди була хорошою дівчинкою, слухняною донькою і вірною подругою. Одна помилка перекреслила абсолютно все. Мій батько зрадив мене й віддав у руки монстру… Про нього ходять легенди. Його імені бояться промовляти вголос. Він — зло в плоті. І тепер я в його владі.
— Ти тепер моя, Лейло.
— Я ніколи не полюблю тебе, чуєш? — кричу відчайдушно. — Кохання? Мені не потрібна твоя любов, лише покора. Здайся мені, дівчинко, і жити стане легше.