Лоскіт ревнощів. Книга четверта

Доброго дня. Дозвольте представитися: Конрад Арвістер, вампір. Короткість зазвичай вважається сестрою таланту, але давайте-ка спробуємо дістати з підвалу його великого сердитого брата—З подробицями? Не звертайте уваги, що він не причісаний і не вмитий. Так, це кров, але не хвилюйтеся, вона вже підсохла… Розумієте, про що я?

Короткість не завжди добре — от про що я. Вона не дає головного — уявлення.

А я, так би мовити, представляюся. Вампір, блюститель, безжальний вбивця, обманщик, цинік, підлець, бабій, абсолютно безсердечний тип, маніпулятор і пройдисвіт. А ще я терпти не можу лишати офіціантам чайові, за що ті мстять.

Ах так, ще я знищив світ і не плачу за інтернет, посприяв одному невеличкому геноциду й залякав до смерті цілу корпорацію гномів — але повірте, це дрібниці порівняно з чайовими.

Отже, тепер ясно, з ким ви зв’язалися, правда? Однак для історії, яку буде розказано, треба ще одне маленьке доповнення… крихітне зізнання.

Колись… я був королем.