Карина знає від мами десятки переказів про зоряне небо — що зорі мають божественну природу й що найяскравіші з них згорають першими. Іноді Карина відчуває себе такими ж світилами. Їй дісталося надто багато випробувань, і здається, що її внутрішній вогонь скоро перетвориться на попіл. Та все змінюється, коли вона знайомиться з Каєлом. Його важко не помітити: він гарний, мовчазний, не терпить запах м’яти, явно зацікавлений Каріною, але закритий і зовсім не розговористий. Карина загоряється ідеєю дізнатися про цю людину якнайбільше. Але, як попереджала її мама, найяскравіші зорі згорають першими…