За Борисом Сандровським закріпилася слава безжального вампіра й безсердечного коханця.
Одного разу, скалічений і зраджений жінкою, він поклявся, що жодна з представниць прекрасної статі не торкнеться жодної часточки його душі. Його життя було присвячене насолодам і війні зі стригоями. Жінки падали йому до ніг — так само, як і повалені вороги.
Майя з іронією поставилася до знайомства з Борисом. «Ну що ж, княже Сандровський… Ну що ж, він загорівся до неї пристрастю…»