Із дитинства Суворов мріяв стати військовим. Та він був слабким і хворобливим хлопчиком. «Ну де тобі бути військовим! — сміявся над ним батько. — Ти й рушницю не піднімеш!» Ці слова засмутили Суворова. Він вирішив загартовуватися.
Наступали, буває, зимові холоди, всі одягалися в теплі кожухи або й зовсім не виходили з дому, а маленький Суворов накидав легку куртку й цілий день проводив надворі. Наступала весна. Тільки-но розкривалися ріки, ще ніхто й не думає купатися, а Суворов — раз, і в крижану воду. Тепер його не лякали ні спека, ні холод. Хлопчик багато ходив, добре навчився їздити верхи. Суворов домігся свого. Він зміцнів і незабаром вступив на військову службу.
Сімдесят років прожив Суворов. Понад п’ятдесят із них він провів в армії. Почав службу простим солдатом. Закінчив її фельдмаршалом і генераліссимусом.
Тридцять п’ять великих битв і боїв провів Суворов. У кожному з них він був переможцем.
Про славні перемоги великого російського полководця Олександра Васильовича Суворова та про героїзм російських солдатів ви й дізнаєтеся з цих оповідань.
Зміст:
Розділ перший Відомо скрізь
Пакет
«Бити, а не рахувати»
Туртукай
Суворов стояв у Кінбурні
Битва під Фокшанами
Великий візир
Ізмаїл
Мишка
Сміливість
«Убитий під Фокшанами»
«Де це видано…»
Турецький штандарт
Російський солдат
Перший
Медаль
Перехід
Суперечка
Паличкі
Суп і каша
Батьківська шинель
Мости
Зманюй
Попереду й позаду
«Я сам принесу свою голову»
Говорун
«Як справи у вас у Парижі?»
Відомо скрізь
Слава
Розділ другий Привчайся до невтомної діяльності
Прошка
«Пахучка»
Справжній солдат
Сапоги
Монастирські стіни
По-суворовськи
Госпіталь
На сестрорецькому заводі
Ртищев-Уміщев
Ворог
Уникай!
Пан
Наречені
Коники (ковзани)
Бобил
Як кому живеться у панів?
Школа
Штик
Шуба
Про харч і хвалькуватих поміщиків
«Пудра — не порох…»
Суворочка
Ніколаєв
Розділ третій Останній похід
Альпійські гори
Йдуть солдати, ведуть розмову
Хмара
Чортів міст
Генеральський погон
Рота капітана Сміливого
Нові черевики
Сало
«Бачу!»
«Дозвольте трішечки постраждати…»
Генералам — генерал