Оповідання

Аркадій Тимофійович Аверченко (1880-1925) – російський письменник-гуморист, драматург, театральний критик.
Ще за життя його порівнювали з заокеанськими гумористами Марком Твеном та О’Генрі, а проста читацька публіка дарувала Аркадію Тимофійовичу титул «короля сміху». І сьогодні його твори користуються великою популярністю в найширшого кола читачів.
Аркадія Аверченка сміливо можна назвати справжнім літературним «самородком» — майбутній письменник не здобув жодної систематичної освіти. Згідно з жартівливою «Автобіографією», написаною самим Аверченком для однієї зі своїх книг, бажання вчитися він не мав, тому видавав себе за хворого й слабкого. Через це він не відвідував гімназію, а старші сестри займалися з ним удома. Насправді ж через травму ока, яку Аркадій отримав у дитинстві, він був змушений навчатися вдома. Згодом, уже пішовши з родини, йому вдалося закінчити лише два класи міського реального училища.
У 1908 році група молодих письменників Санкт-Петербурга вирішує видавати новий журнал «Сатирикон», секретарем, а згодом і редактором якого стає Аверченко.
Багато років Аверченко успішно працює в колективі журналу з відомими людьми — Теффі, Сашею Чорним, Осипом Димовим, Н. В. Ремізовим та ін. Саме там з’явилися його найяскравіші гумористичні оповідання. За час роботи Аверченка в «Сатириконі» цей журнал став надзвичайно популярним; за мотивами його оповідань ставили п’єси в багатьох театрах країни («Литейному театрі», «Кривому дзеркалі», «Летючій миші»). Для Аверченка робота в цьому виданні стала центральною віхою в творчій біографії…

Влас Михайлович Дорошевич (1865-1922) - російський журналіст, публіцист, театральний критик, один із відомих фейлетоністів кінця XIX — початку XX століття.
Разом із Чеховим і Гіляровським він співпрацював із журналами «Будильник» і «Развлечения». Його спостережливість, багата вигадка, дотепність, великий життєвий досвід знаходили відображення в статтях і фейлетонах.
Письменник стає помітною постаттю дореволюційної журналістики і улюбленим фейлетоністом міщанства та купецтва; протягом п’ятнадцяти років він очолює редакцію «Русского слова», перетворивши газету на найбільш тиражне російське видання.

Зміст:
Аркадій Аверченко

01. Благородна дівчина (читає Сергій Олексяк)
02. Дружба (читає Кирило Радциг)
03. Знавець жіночого серця (читає Сергій Казаков)
04. Історія однієї картини (читає Олександр Курицин)
05. Криві кути (читає Кирило Ємельянов)
06. Ліки (читає Дмитро Шиляєв)
07. На Французькій виставці за 100 років (читає Дмитро Шиляєв)
08. Сентиментальний роман (читає Олексій Шулін)
09. Фокус великого кіно (читає Дмитро Шиляєв)

Влас Дорошевич

10. Як я був турком (читає Сергій Казаков)
11. Чоловіки актрис (читає Іван Литвинов)
12. Письменниця (читає Єгор Сєров)
13. Успіх у жінок (читає Василь Бочкарьов)