Мені довелося зустріти її на найскладнішому завданні з усіх, що мені доводилося виконувати. Від чіткого дотримання інструкцій і правил залежить не лише успіх моєї місії, а й життя. Він лише раб — волею долі потрапив у моє розпорядження. Як вчинити, коли перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо виконувати інструкції стає надто непросто? Адже я теж жива людина.
Я опинився у неї безправним рабом, майже забувши себе. Шість нескінченних років я мріяв лише про свободу, але втекти з Тарини неможливо. У світі усталеного матріархату чоловіку-рабу, колишньому вільному, нічого не світить. Таких не відпускають — таким показують всю повноту людської жорстокості на тлі вседозволеності. Господарям не можна вірити — вони можуть лише удавати й насолоджуватися владою. Господарям не можна відкриватися, навіть коли так бракує простого людського тепла. Але ж я теж — жива людина.
Ця книга — про справжню мужність, про доброту всупереч здоровому глузду, про кохання без умов і про те, що таке людяність.