Восьмирічна Варя не перестає вірити в дива, хоча з вікна лікарняної палати відкривається вид лише на стару п’ятиповерхівку. Тато вирішує показати дочці, що магія не десь далеко: його казки про принцес, які можуть з’явитися просто серед розкиданих іграшок і розряджених планшетів, нагадують про головне — дива живуть там, де їх уміють помічати.
Варі вісім, і вона вперто шукає казку навколо: висматриває Дюймовочок у квітах на клумбі, знову й знову перечитує історії про принцес… Але хвороба змінює все. Тепер замість клумб — вікно лікарні та похмура п’ятиповерхівка. Хіба в такій буденності може статися справжнє чаклунство? «Нізащо!» — вирішує Варя і сумує. До того ж мама поїхала у відрядження…
Тато ж не готовий миритися з думкою, що дива не бувають. Він розповідає дочці історії, в яких принцеси виявляються зовсім поруч — біля телевізора, серед іграшок і у світі сучасних ґаджетів. Вони тут же беруться до справи й по-своєму, по-«чарівному», допомагають героям змінювати життя. Що з цього вийде? Скоро дізнаємося.