«З одного боку, дурна, безглузда, нікчемна, зла, хвора бабуся—не потрібна нікому і, навпаки, всім шкодить, яка сама не знає, для чого живе, і яка завтра ж сама собою помре. З другого боку — молоді, свіжі сили, що пропадають дарма без підтримки, і це тисячами, і це всюди! Сто, тисячу добрих справ і починань, які можна влаштувати й поправити на старухині гроші, приречені в монастир! Убий її й візьми її гроші, щоб їх допомогою потім присвятити себе служінню всьому людству й спільній справі: як ти думаєш, чи не спокутується одне крихітне злочинення тисячами добрих справ? За одне життя — тисячі життів, спасених від гниття й розкладу. Одна смерть і сто життів взамін — та ж тут арифметика!»
Ф.М. Достоєвський «Злочин і кара»