Премудрий пискар. Казки

Чи знаєте ви, яким чином простий чоловік зумів прогодувати двох генералів, які опинилися на безлюдному острові? Або за що «премудрого пічкура» вважали найрозумнішим, а «дикого поміщика» — найбезглуздішим?

Салтиков-Щедрін — славетний сатирик і редактор журналів — упродовж останніх років життя написав цикл казок, у яких за звіриними образами та ніби побутовими сюжетами прихована дошкульна й точна насмішка над вадами цілої епохи.

Михайло Салтиков-Щедрін (1826–1889) — відомий російський письменник, сатирик, журналіст, редактор журналів і державний службовець. У молодості він навчався в Царськосільському ліцеї, де вперше проявився його інтерес до літератури та віршування. Пізніше майбутній автор відійшов від поезії й зосередився на прозі.

До жанру казки Салтиков-Щедрін звернувся вже в зрілі роки. Використовуючи казкову форму, він загострював сатиру й перетворював пародію на чиновників, модних літераторів та інших типових людей свого часу на особливо виразну комедію. До збірки ввійшли твори класика російської літератури, серед них «Премудрий пічкур», «Повість про те, як один чоловік нагодував двох генералів», «Дикий поміщик», «Ведмідь на воєводстві» та інші.